- відправлення
- Дія за знач. відправляти
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
відправлення
Смотреть что такое "відправлення" в других словарях:
відправлення — я, с. 1) тільки одн. Дія за знач. відправити. 2) спец.Діяльність живого організму, окремого органу тощо. 3) Предмет, що пересилається поштою (бандероль, лист, посилка) … Український тлумачний словник
підправлення — я, с. Дія за знач. підправити, підправляти … Український тлумачний словник
відправлення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
підправлення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
терміновий — а, е. 1) Який вимагає негайного виконання, вирішення; спішний. Термінова справа. || Який потребує негайного доставлення або відправлення. || у знач. ім. терміно/вий, вого, ч. Лист, пакет і т. ін., що потребує негайного доставлення або… … Український тлумачний словник
авіапошта — и, ж. 1) Перевезення пошти повітряним шляхом. 2) Поштові відправлення, що їх доставляють таким способом … Український тлумачний словник
бандероль — і, ж. 1) Паперова обгортка або відкритий конверт, у яких пересилаються поштою книги, журнали, ділові папери і т. ін. 2) Поштове відправлення в такій обгортці. 3) Стрічка з цупкого світлого паперу, що її використовують у банківських установах для… … Український тлумачний словник
вага — и/, ж., тільки одн. 1) фіз. Сила, з якою тіло притягується до центра Землі на даній географічній широті. У побуті вагою називають масу тіла, речовини та ін. •• Вага/ бру/тто вага товару разом із внутрішньою та зовнішньою упаковкою. Вага/ не/тто… … Український тлумачний словник
вантажовідправник — а, ч. Той, хто здає вантаж для відправлення куди небудь … Український тлумачний словник
виправа — и, ж., заст. 1) Те саме, що виправлення. 2) Відправлення, вирядження кого небудь кудись. || Похід. 3) рідко. Те саме, що загін. 4) Посаг … Український тлумачний словник
